5 травня захисник з Покрова Олексій Наумов відзначив би своє 62-річчя, але доля відвела йому лише 58 років. Цього дня Нікопольщина вшановує пам'ять молодшого сержанта, який добровільно пішов на війну, щоб захищати рідну землю від російських окупантів. Його історія — це приклад безмежного патріотизму та відданості Україні, незалежно від походження.

Олексій Володимирович Наумов народився у Покрові (колишньому Орджонікідзе) у 1964 році. Він був людиною широких інтересів: з дитинства займався спортом, став кандидатом у майстри спорту з важкої атлетики, любив шахи та історію. Працював на промислових підприємствах Нікополя, але його серце завжди було з народом. З початком повномасштабного вторгнення, попри вік та відмови військкомату, він наполягав на службі, стверджуючи, що «хто, як не я?».

Під час служби у 96-му піхотному батальйоні 60-ї окремої механізованої бригади Олексій отримав бойовий позивний «Добрий». Побратими пам'ятали його як сміливу, принципову людину, яка завжди вітала всіх українською мовою, намагаючись привчити до неї оточуючих. 29 серпня 2022 року він загинув під час наступальних дій поблизу села Ольжине на Херсонщині, проявивши мужність та стійкість до останнього подиху.

Рідні згадують Олексія як людину з великим серцем. Його дружина Раїса розповідає, що вони прожили у шлюбі 38 років, виростивши двох дітей. Він був оптимістом, який вважав, що стакан завжди напівповний, і навіть під час війни, лікуючи перелом ребра самостійно, жартував, що «само заросте». У труну до нього поклали вишиванку — символ його щирої любові до України, яку він носив із гордістю.

Загиблого героя нагородили посмертно званням «Почесний громадянин міста Покров» та відзнакою «За заслуги перед містом». 25 травня 2025 року на будинку, де жив Олексій Наумов, відкрили меморіальну дошку. Рідні, друзі та містяни зібралися, щоб вшанувати пам'ять воїна хвилиною мовчання та схиляти голови у шані до його подвигу.

Нікопольщина пам'ятає всіх, хто віддав життя за наше мирне небо. Історія Олексія Наумова нагадує нам про важливість збереження пам'яті про кожного захисника. Вічна слава Герою, а рідним і близьким — щирі співчуття та сил для подолання горя.